Психотерапія – глибокий, планомірний процес дослідження себе в атмосфері безпеки, не засудження, конфіденційності у взаємодії між клієнтом та психотерапевтом.

Психоаналітична терапія робить акцент на емоціях та почуттях. Важливими є не просто факти, а те, як саме вони переживаються. Досліджується весь спектр емоцій, які відчуває клієнт.

Дуже часто в терапії ми стикаємося з таким феноменом, як повторення травматичного досвіду – переживання у своєму житті схожих негативних подій, які, на перший погляд, ніяк не пов’язані між собою. Як правило, ці історії є відлуннями минулого.

У деяких випадках люди розуміють ці повторювані події, але можуть почуватися нездатними вирватися з цих нездорових і деструктивних циклів. В інших випадках люди можуть не усвідомлювати, який вплив ці цикли мають на їхню поведінку.

Психоаналітична психотерапія дозволяє клієнту досліджувати себе відкрито. Клієнти можуть вільно висловлювати свої страхи, фантазії, бажання, мрії та інші спонукання, про які вони ніколи раніше не говорили.

Під час терапевтичного процесу клієнт також досліджує свої стосунки з іншими як у теперішньому, так і в минулому.

Відповідно до Страсбурзької декларації 1990 року, психотерапевтом є спеціаліст, який пройшов комплексне навчання психотерапевтичному методу; воно включає години теорії, особистої терапії та досвіду супервізій.